Головна » З досвіду роботи педагогів НВО№3

Уроки і виховні заходи з хімії (вчитель хімії Козікова Н.А.)

8 Лютий 2012 Немає коментарів

Основні класи неорганічних сполук

Урок-подорож

Мета: узагальнити і систематизувати знання про склад, класифікацію, хімічні властивості різних класів неорганічних сполук. Вдосконалювати вміння у написанні формул речовин і хімічних рівнянь, розстановці коефіцієнтів. Повторити і закріпити знання з правил техніки безпеки при роботі з речовинами.

Обладнання: кодоскоп, магнітофон, картки із завданнями, індикатори (лакмус, фенолфталеїн, метилоранж), штатив з пронумерованими пробірками, у яких містяться хімічні речовини.

Тип. уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Хід уроку

1. Оголошення теми і мети уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Хімічна розминка

1. Дайте загальну характеристику водню.

Учень. Хімічний символ елемента Гідрогену - Н.

Відносна атомна маса Аr(Н) = 1,008.

Хімічна формула простої речовини водню – Н2.

Відносна молекулярна маса Мr.(Н2) = 2,016.

Молярна маса М(Н2) = 2,016 г/моль.

Валентність Гідрогену у сполуках дорівнює одиниці.

2. Що таке кислоти?

Учень. Кислоти - це складні речовини, які містять у своєму складі Гідроген

і кислотний залишок. Наприклад: HCl; Н2S04.

3. Що таке солі?

Учень. Солі - це складні речовини, утворені атомами металів і кислотними залишками. Наприклад: NаС1; МgS04.

4. Як утворюються назви солей?

Учень. Спочатку ми називаємо метал, який входить до складу солі, а потім назву кислотного залишку. Наприклад: NаС1 - натрій хлорид.

5. Що таке основи? Їх класифікація.

Учень. Основи - це складні сполуки, які містять у своєму складі атоми металу і одну або декілька гідроксогруп. Їх ділять на розчинні у воді (луги) і нерозчинні у воді. Наприклад: NаОН; Са(ОН)2.

6. Що таке оксиди?

Учень. Оксиди - це складні сполуки, які утворені двома хімічними елементами, одним з яких є Оксиген. Наприклад: СаО; Н2О.

7. На які групи діляться кислоти?

Учень. Кислоти ми класифікуємо за основністю (одноосновні, двоосновні, триосновні), за силою (сильні і слабкі), за вмістом Оксигену (оксигеновмісні, безоксигенові). Наприклад: НС1; Н3РО4.

8. Які речовини ми називаємо індикаторами?

Учень. Індикатори - це речовини, які під дією кислот або основ змінюють своє забарвлення. Індикатори - це лакмус, метилоранж, фенолфталеїн.

Учитель. Отже, ми з вами повторили основні поняття з теми "Оксиди, основи, кислоти, солі", знання яких вам будуть необхідні для подорожі в царство неорганічних сполук.

Подорожувати ми будемо на потязі. Перш ніж вирушати у дорогу, кожному з вас треба придбати квитки. У потязі є вагони першого і другого класу.

Для того, щоб я змогла вручити квитки, ми пограємо в гру "Третій зайвий", правила якої ви знаєте ще з дитинства.

(Учитель кожному учневі роздає картку із завданнями. Серед переліку хімічних речовин потрібно підкреслити третю речовину, яка не належить ні до першого, ні до другого із запропонованих класів неорганічних сполук, і назвати її. Завдання дано у двох варіантах.)

Варіант 1.

Мg0, НС1, Zn0, Н2СО3, Li2О, NаОН.

Відповідь: NаОН - основа (луг), натрій гідроксид.

Варіант 2.

NаС1, Сu(ОН)2, Н2S, СаСО3, NаОН.

Відповідь: Н2S - сульфідна кислота.

(Перевірка правильності виконання завдання здійснюється через кодоскоп. Кожен учень сам себе перевіряє і з'ясовує кількість допущених власних помилок.)

Учитель. Хто виконає завдання без жодної помилки - буде подорожувати у вагоні першого класу, всі інші — у вагоні другого класу.

(Учитель роздає учням "квитки", на зворотному боці яких є завдання відповідного рівня складності.)

Вирушаймо у подорож... А щоб вона не видалася нам надто довгою, попрацюймо над одержаними завданнями.

Завдання у "квитках першого класу":

З якими з перелічених речовин взаємодіє сульфатна кислота?

а) Ag, б) СuО, в) Сu, г) Zn, ґ) Fe2O3, д) Na.

Написати рівняння можливих реакцій і урівняти їх.

Завдання у "квитках другого класу":

Закінчити рівняння хімічних реакцій;

1) Мg + 02=

2) СаСОз + Н20 =

3) NаОН + НС1 =

(Після виконання завдання вчитель збирає в учнів квитки.)

Діти! Звичайно, ви знаєте, що у потязі працює радіо. У нашому потязі воно також є, проте весь час по ньому повторюється один і той самий запис. Можливо, хтось хоче нам щось передати. Тож давайте запишемо все те, що почуємо по нашому радіо.

(Учитель вмикає магнітофон. Завдання для учнів: під диктовку правильно записати хімічні формули сполук.)

Хімічний диктант

Варіант 1.

СаО, МgS04, Н2СО3, ВаСІ2, Nа20, СuО, Н2S04, НС1.

Варіант 2.

Н3РО4, S0з, МgСІ2, FеS04, КС1, НСl, NаNO3, Н2Sі03.

А тепер хай кожен з вас на хвилинку стане вчителем і перевірить роботу сусіда по парті.

(Учні за партами обмінюються зошитами і перевіряють виконання роботи один в одного, звіряючись із відповідями на завдання через кодоскоп.)

Хто з учнів одержав дев'ять балів - отримує завдання з червоною смужкою, у кого одна-дві помилки - з синьою смужкою. Для всіх інших учнів - завдання на дошці.

Закінчити рівняння хімічних реакцій:

А1 + НС1 = А1С13 + ?;

Мg0 + НNО3 = Н20 + ?;

К2О + Н3РО4= К3РО4 + ?.

Завдання на картках із червоною смужкою:

СаО + Н2О = ?;

? + ? = Н2S04;

Сu + НС1 = ?.

Завдання на картках із синьою смужкою:

Н2 + О2 = ?;

СаО + НС1 = СаСІ2 + ?; Сu(ОН)2 = ? + Н20.

Учитель. У кожного з вас є три пронумеровані пробірки з невідомими речовинами. Вам потрібно визначити, у якій пробірці міститься кислота, у якій - основа, а в якій - вода.

(Учні виконують досліди. Вчитель вибірково запитує учнів, як треба виконувати це завдання. При цьому звертає увагу на правила техніки безпеки під час роботи з невідомими речовинами і детально коментує послідовність виконання досліду.)

Отже, ми переконалися на досліді, що за допомогою індикаторів можемо визначити, з якими речовинами ми працюємо (тобто яке середовище у пробірках).

Діти, нам уже час повертатися, але я загубила нашу маршрутну карту.

Тепер не знаю, якою дорогою нам повертатися додому. Але ви можете мені допомогти — необхідно здійснити ланцюжок послідовних перетворень. Якщо це буде зроблено правильно, ми дізнаємося назву місця, з якого ми і вирушимо назад. ® NаОН ® Nа2S04 ® ? ® NаСІ ® NаNО3.

(Учні виконують завдання. Вчитель перевіряє правильність виконання. Робить підсумок заняття, дає домашнє завдання.)

Хімічний зв'язок

Брейн-ринг

Тема. Підсумковий урок на тему "Хімічний зв'язок і окисно-відновні реакції".

Мета: у нетрадиційній формі перевірити глибину, міцність засвоєних знань, вміння їх використовувати, виділяти головне в навчальному матеріалі, порівнювати, узагальнювати, вчити логічно мислити. Розвивати творчі можливості учнів.

Обладнання: газети-візитки команд, таблиці з різними типами хімічного зв'язку та механізмами його утворення, періодична система хімічних елементів, електрохімічний ряд напруг.

Тип уроку: нестандартний узагальнюючий урок.

Хід уроку

Учитель. Сьогодні у нас з вами невеличке свято. Ми проводимо брейн-ринг на тему "Хімічний зв'язок і окисно-відновні реакції". Готуючись до цього уроку, ви отримали завдання повторити вивчений матеріал з цієї теми.

Крім того, кожна команда-ліга мала визначитися з назвою своєї команди та підготувати газету-візитку.

Девіз нашого уроку: "Знай, умій, застосовуй!".

Отже, за місце у вищій лізі сьогодні будуть змагатися такі команди: Алмаз, Кристалики, Графіт.

Прошу команди Кристалики і Графіт зайняти свої місця за ігровими столами. Розпочинаємо перший тур.

Перший тур

І. Що називається електронегативністю? (Властивість атомів певного елемента відтягувати на себе електрони від атомів інших елементів у сполуці називають електронегативністю,)

2. Який зв'язок називається ковалентним і яка відмінність існує між ковалентним полярним і ковалентним неполярним зв'язком? (Хімічний зв'язок, який виникає в результаті утворення спільних електронних пар, називається ковалентним зв'язком; ковалентний зв'язок, який утворюється між атомами, електронегативність яких однакова, називають ковалентним неполярним зв'язком, а якщо електронегативність атомів дещо відрізняється - ковалентним полярним зв'язком.)

3. Як ви розумієте поняття "ступінь окиснення"? (Ступінь окиснення — це умовний заряд атома у сполуці, обчислений, виходячи з припущення, що вона складається тільки з йонів.)

4. Як називається процес віддавання електронів і як називається процес приєднання електронів? (Окиснення, відновлення.)

5. Визначити ступені окиснення кожного хімічного елемента у сполуках СаО, Са, СаSО4.

Інформаційна хвилинка (команди знайомлять присутніх з візитками).

Історична довідка (з історії створення штучних алмазів).

Спроби штучно отримати алмази здійснювались дуже багато разів. Алмази у природі трапляються дуже рідко. Велика їх кількість використовується у промисловості (для створення твердих порід, виготовлення шліфувальних дисків, різання скла).

Першими здійснили вдалу спробу американські вчені у 1954 році. Вчені з "Дженерал електрік" Бенді, Хол, Стронг і Вінтторф повідомили про перетворення графіту в алмаз у спеціально сконструйованих камерах при тиску 100 000 кг/см2 і температурі 2500 °С.

Через кілька років штучні алмази були отримані і в Росії. На сьогодні виробництво штучних алмазів налагоджено у Росії, Україні, СІЛА, Японії та інших країнах. Вихідною речовиною є графіт, сажа, вугілля.

Найбільший з усіх природних алмазів "Куллінан" знайдено у 1905 році у Південній Африці. Його маса 621 г. В алмазному фонді Росії зберігається алмаз "Орлов" масою 37,92 г.

Уявіть собі лезо бритви, яке завжди залишається гострим, скельця окулярів, які ніколи не будуть подряпані. Саме завдяки покриттям алмазною плівкою це стає можливим.

Другий тур

1. Як змінюється електронегативність елементів у межах одного періоду та в межах однієї групи? (Зліва направо, зверху вниз.)

2. Який зв'язок називається йонним і що таке йони? (Хімічний зв'язок, який виникає між йонами, називається йонним зв'язком; йони - це заряджені частинки, в які перетворюються атоми в результаті віддавання чи приєднання електронів.)

3. Вказати тип хімічного зв'язку у сполуках NН3, О2, NаСІ.

4. У якій формулі ступінь окиснення Оксигену дорівнює нулю, а валентність - двом: СаО, СО2, О2?

5. Який порядок складання окисно-відновних реакцій?

Третій тур

(Хто швидко і правильно розв'яже задачу.)

1. На що перетворився б атом Аргону, якби з його ядра зник один протон, а електронна оболонка залишилася без змін?

2. Яку масу натрій карбонату можна добути, якщо на натрій гідроксид подіяти карбон (IV) оксидом, який виділяється внаслідок взаємодії з хлоридною кислотою кальцій карбонату масою 500 кг?

(Визначення переможців. Виставлення одержаних балів.)

Корозія металів та захист від неї (9 клас)

Мета: ознайомити учнів з таким явищем, як корозія металів, з основними методами боротьби з корозією металів; пояснити процеси окисвевня і відновлення, що відбуваються на поверхні металів під час корозії; навчити учнів практично захищати метали від корозії в побуті і застосовувати набуті знання з цієї теми на практиці.

Обладнання: таблиці: "Корозія металів", "Методи боротьби з корозією"; досліди, які були проведені за 4-5 днів до цього уроку.

Тип. уроку: нетрадиційний урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Учитель. Сьогодні ми з вами побуваємо в царстві Рудого Хижака. Це давній і шкідливий ворог усіх металів, що їх використовує людина в побуті та техніці. Вдень і вночі він веде запеклу боротьбу з металами, а сам у цей час залишається невидимим, цілим і неушкодженим. А от метали гинуть. Учні, скажіть, як насправді звуть цього ворога?

Учень. Це корозія, яка означає самочинне руйнування металів і сплавів внаслідок взаємодії їх із зовнішнім середовищем.

Учитель. Тепер ми знаємо, хто ховається під іменем Рудого Хижака. Через корозію щорічно втрачається значна частина запасу металу. А щоб її перемогти, ми повинні відгадати всі її таємниці.

(Із скрипінням і скреготом у класі з'являється у костюмі Рудий Хижак.)

Рудий Хижак. Ха-ха! Що я чую! Хто це хоче зі мною позмагатися? Хто це мріє перемогти мене?.. Та чи знаєте ви, що, за підрахунками економістів, збитки, яких я завдаю, в багато разів більші за ті втрати, що їх заподіює людству таке страшне лихо, як пожежа! Та це і не дивно. Полум'я діє досить рідко, я ж працюю майже весь час, ні на одну хвилину (та що там хвилину, навіть на секунду) не припиняю своєї роботи - роз'їдання. Я тримаю в страху всі метали і сплави світу цього. Близько 2 млн. тонн металів стають моєю жертвою щороку... Я їх знищую. Пригадайте: не раз ви чули, що десь із труб витікає нафта або газ. А чи знаєте ви, що це моя робота, бо я їм цей трубопровід. А скільки машин, деталей, найрізноманітніших пристроїв і навіть споруд достроково виходять з ладу!.. І ви замислили боротися зі мною? Та чи вистачить у вас знань і сил? Ви ж навіть не зумієте проникнути в моє царство, не маючи ключаперепустки.

Учитель. Діти! Ключ-перепустка - це наші з вами знання! Щоб його відшукати, нам потрібно виконати завдання.

Дайте відповіді на такі запитання:

1. Си чи К є активним лужним металом? (К - Калій.)

2. Си чи К займає друге місце за електропровідністю? (Си — Мідь.)

3. Си чи К є м'яким металом? (К - Калій.)

4. Си чи К при зберіганні на відкритому повітрі окиснюється? Калій.)

5. Розчин солі якого металу використовується для боротьби із шкідниками саду? ССи - Міді.)

6. Який метал можна різати ножем? (К - Калій.)

7. При електролізі розчину солі якого металу утворюється луг? (К —Калію.)

8. Скільки електронів на зовнішньому енергетичному рівні є у Сч і у К?

(У Си - два електрони, у К - один електрон.)

9. Який метал входить до складу бронзи? (Си - Мідь.)

(Учні та вчитель підсумовують виконані завдання.)

Рудий Хижак. Бачу, ви добре підготувалися до подорожі. Ось вам ключперепустка. Щасливої вам подорожі у моєму царстві (він виходить).

Учитель. Учні, займайте свої місця і вирушаймо у подорож. Усе незнайоме і цікаве записуйте у своїх дорожніх записниках - зошитах. Перша наша зупинка — станція "Інформаційна".

(Учитель вивішує таблицю "Корозія металів". За допомогою неї методом бесіди вивчається суть поняття корозії.)

Багато хімічних сполук за звичайних умов стійкіші, ніж метали. Саме тому в рудах більшість металів міститься не в чистому вигляді, а у вигляді хімічних сполук. Доводиться застосовувати складні і дуже електроємні процеси, щоб вилучити метали з хімічних сполук, у складі яких вони містяться у рудах. Більшість результатів цієї праці зводить нанівець найлютіший ворог металів - корозія.

Під дією повітря, дощу, снігу, ґрунтової вологи металеві матеріали поступово руйнуються і знову переходять у стан хімічних сполук, подібних до тих, у складі яких вони містилися у рудах.

Корозія — від латинського "соггоdеге" - роз'їдати.

За характером взаємодії речовин металічного характеру і середовища корозію прийнято ділити на хімічну і електрохімічну. В обох випадках відбувається окисно-відновний процес. Але при хімічній корозії електрони переходять від металу до окисника, а при електрохімічній корозії - окисновідновна реакція розбивається на напівреакції окиснення та відновлення, електрони переміщаються від металу до відновника, а від нього - до окисника.

Хімічна корозія відбувається у середовищі, яке не проводить електричного струму (газ, нафта), за високої температури, коли не можлива конденсація водяної пари. Ця корозія відбувається частіше, ніж хімічна. Наприклад, у підводних частинах суден, парових котлах, металічних спорудах під водою, трубах, які лежать під землею, тощо.

(Учитель показує на таблиці):

Хімічна корозія:

4Fе° + ЗО2° +6H20= 4F3+H)з-

корозія заліза (утворення іржі).

Електрохімічна корозія:

Fе ° - 2е = Fе2++ + 2е = 2Н° ® Н02

корозія заліза, що контактує з міддю і розчином слабкої кислоти.

Учитель. Друга станція - "Історична".

(Входить Історик. На ньому накидка. В руках тримає гусяче перо та аркуш паперу.)

Історик. З давніх-давен людей цікавило, як захистити метали від корозії. Давньогрецький історик Геродот (V ст. до н. е.) і давньоримський учений Плиній Старший (І ст. н. е.) у своїх працях згадують про застосування олова для захисту заліза від іржавіння.

Середньовічні алхіміки мріяли про отримання нержавійного заліза.. Вже у 20-х роках XIX століття електрохімічну корозію вивчали Г. Деві та М. Фарадей. З того часу у всьому світі написано дуже багато праць про корозію металів. Проте теорії, яка б правильно пояснювала корозію, ще не було. Існувала лише теорія, яку було висунуто в 1830 році швейцарським ученим Де ла Ривом. Вона була неправильною. Згідно з цією теорією, корозії піддаються лише ті метали, які містять у собі різні включення.

На початку 30-х років XX століття радянський учений А. Фрумкін, вивчаючи амальгами металів, показав, що активні метали-амальгами розчиняються в кислотах, хоч амальгама - це однорідна речовина.

У 1935 році Шултін пояснив корозію як однорідних металів, так і сплавів. Він розглянув проходження корозії і фактори, що її спричиняють.

У тому ж році Я. Дурдін теж пояснив процес корозії. Таким чином, Шултін і Дурдін сформували теорії електрохімічної корозії металічних матеріалів.

(Історик виходить.)

Учитель. Третя станція - "Експериментальна".

При використанні металічних матеріалів усіх цікавить питання швидкості

проходження корозії. Тож давайте з вами з'ясуємо, від чого залежить швидкість

корозії.

Ось перед вами п'ять пронумерованих стаканів.

Що ви спостерігатимете у кожному із них?

(Фронтальне опитування.)

Орієнтовні відповіді:

У стакані під №1 залізо поржавіє не сильно. Корозія в чистій воді відбувається повільніше - це пояснюється тим, що вода є слабким електролітом.

У цьому випадку ми спостерігаємо хімічну корозію.

У стакані під №2 - хімічна корозія, проте тут вона відбувається швидше (наявність NаСІ). У стакані під №3 швидкість корозії дуже велика — утвориться багато іржі. В цьому стакані залізний цвях разом з мідною дротиною поміщений у розчин NаСI. У стакані під №4 спостерігатимемо корозію не заліза, а цинку. Тому що залізо в контакті з більш активним металом навіть у присутності NаСІ залишається захищеним. У стакані під №5 добавлено розчин N0011 - корозія зменшиться. Отже, NаОН сповільнює процес корозії.

Учитель. Четверта станція - "Практична". На цій станції я познайомлю вас з основними методами захисту металів від корозії.

а) захист металу більш активним металом - анодний захист;

б) захист металу від контакту з агресивним середовищем (покриття лаком, фарбою, емаллю);

в) використання речовини, яка сповільнює процес корозії (використання інгібіторів);

г) електрозахист - нейтралізація струму, який виникає при корозії, постійним струмом, який виникає у протилежному напрямі;

ґ) виготовлення сплавів, стійких проти корозії.

Як бачимо, не такий страшний цей Рудий Хижак. За допомогою наших знань ми можемо боротися з ним і перемагати його (знову входить Рудий Хижак).

Рудий Хижак. Ну, звичайно, всі - на мене,, всі - проти мене. Доведеться мені покинути вас і шукати інше місце, де про мене нічого не знають. Тепер ви зі своїми знаннями залишите мене голодним. Бувайте!

Учитель. Ось і закінчилася наша подорож. Але, щоб у майбутньому нам не зустрічатися з Рудим Хижаком, ви повинні закріпити отримані на уроці знання.

Домашнє завдання: вивчити матеріал про корозію металів та методи боротьби з нею.

Підсумок уроку. Виставлення одержаних балів.

Метали

Брейн-ринг

Мета: у нетрадиційній формі повторити та узагальнити знання з теми "Метали". Розвивати вміння і навики спостерігати, виділяти головне в навчальному матеріалі, порівнювати, вчити логічно мислити, розвивати творчі здібності дітей.

Обладнання: моделі кристалічних ґраток атомів металів, реактиви: вода, фенолфталеїн, купрум (II) сульфат, ферум (II) сульфат, алюміній хлорид, хлоридна кислота, їдкий натр, натрій, залізо, мідь, пробірки, штатив, періодична система хімічних елементів, підготовлені командами газети про галузі застосування металів.

Тил, уроку: нестандартний узагальнюючий урок.

Хід уроку

Учитель. Наш час - це час змін. Сьогодні ситуація в нашому суспільстві така, що для одужання йому необхідні люди, що вміють творчо мислити, приймати нестандартні рішення, здатні активно діяти.

На сьогоднішньому уроці ми перевіримо ваше вміння нестандартно мислити і діяти. (Учитель представляє журі.) Отже, розпочнемо наш незвичний урок - брейн-ринг. У класі присутні три команди (у візитній картці кожної з команд - назва команди, девіз).

Готуючись до цього уроку, всі ви отримали домашнє завдання: повторити теоретичний матеріал з теми "Метали" і письмово у зошитах дати відповіді на конкретні запитання. (Перед уроком учитель збирає зошити для перевірки.

Учень отримає дві оцінки: за роботу на уроці та за виконання домашнього завдання.) Крім того, кожна команда підготувала випуск газети на тему "Галузі застосування металів". Журі оцінить виконану командами роботу. Максимальна оцінка за газету - п'ять балів.

І тур. Розминка

(Вікторина. Беруть участь усі команди. За кожну правильну відповідь - один бал.)

1. Який з металів у давнину мав назву "небесна мідь"? Поясніть, чому.

(Залізо. Перше залізо, на яке натрапила людина, було метеоритне, тобто "небесного" походження. Давньогрецька назва заліза - "сідерос" означає "зірковий".)

2. У яких географічних назвах трапляється слово "мідь"? (Острів Мідний — один з Командорських островів, Кіпр - від латинської назви міді "купрум".)

3. Який метал є найактивнішим?

(Цезій, якщо не брати до уваги францій, якого практично немає у природі.)

4. Чому під час походу Олександра Македонського в Індію офіцери його армії менше хворіли на кишково-шлункові захворювання, ніж солдати?

(Тому що посуд офіцерів був виготовлений із срібла, а воно, як ми знаємо, має бактерицидну дію.)

5. Що означає вислів "Метал, принесений у жертву рудій сатані"?

(Залізо та сталь, які під впливом корозії перетворюються на іржу.)

6. Який із металів може бути "чумою"? Поясніть, чому.

(Олово. "Олов'яна чума" — це процес, під час якого біле олово при температурі нижче -13,2 °С перетворюється на сіре.)

Історична довідка

Друга і остання експедиція для англійського вченого Роберта Скотта до Південного полюса у 1912 році закінчилася трагічно...

Скотт і четверо його друзів дісталися до Південного полюса. Там вони знайшли намет, а в ньому - папір-лист. У цьому листі було сказано, що рівно чотири тижні тому полюс було відкрито експедицією Р. Амундсена.

Розчаровані такою звісткою, дослідники повернули назад. Був лютий мороз.

Дійшовши до своєї бази, вони побачили, що каністри з гасом порожні. У кожній каністрі з боків зяяли отвори. О горе! Це була їх загибель. Вони всі замерзли від холоду біля розпаяних каністр (раніше ці каністри з боків були запаяні оловом).

Так за трагічних обставин було встановлено, що біле олово, яким запаювали каністри, перетворилося на сірий порошок. Смерть застала команду Скотта за 15 км від того місця, де їх чекала основна частина експедиції.

7. Гуси врятували Рим, а згубив Рим метал. Який це метал? Що ви знаєте про нього?

(Рим врятували гуси - це відомо всім. А в знищенні його винен свинець. Використання виплавленої з свинцю посуди і свинцевих косметичних фарб було причиною швидкого вимирання римської аристократії. Через систематичне надходження свинцю в організм середня тривалість життя римського патриціату не перевищувала 25 років.

Бідніші люди меншою мірою отруювалися свинцем, бо вони не їли з дорогого посуду і не користувалися косметичними засобами. Проте вони користувалися загальним водогоном, який проклали ще "раби Риму" і який містив у собі свинець. Люди вмирали - і вмирала Римська імперія. І це "завдяки" свинцю.

8. Алхіміки стверджували: "Сім металів створив світ По числу семи планет...".

Назвіть ці сім металів і зазначте, що вони символізують.

(Сонце - золото. Місяць - срібло, Марс - залізо. Меркурій -ртуть. Юпітер - олово, Венера - мідь, Сатурн - свинець.)

II тур. Практичний

Учитель демонструє досліди окремо кожній команді.

Завдання першій команді.

2Nа + 2Н2O = 2NаОН + Н2↑.

Пояснити поведінку натрію у воді і довести, що виділяється газ водень.

Завдання другій команді.

Дано дві пробірки:

а) залізо в розчині купрум (II) сульфату;

Fе + СuS04 = Сu + FеS04;

б) мідь у розчині ферум (II) сульфату.

Сu + FеS04.

Пояснити, чому одна реакція відбувається, а друга - ні?

Завдання третій команді.

Дослід: А1С13 + ЗNаОН = А1(ОН)3 + ЗNаС1;

А1(ОН)з + Na0H = Nа[А1(ОН)4];

А1(ОН)з + ЗНС1 = АІСІ3 + ЗН2О.

Пояснити, які властивості алюмінію демонструє цей експеримент.

(За кожну правильну відповідь - 2 бали.)

III тур. Розв'язування задачі

(Усі команди отримують завдання розв'язати одну задачу. Враховується швидкість і правильність розв'язку. Максимальна кількість балів - 4.)

Задача. Яка маса кальцій оксиду, одержаного з 5 т вапна, що містить 90% СаСО3, якщо масова частка виходу становить 80% від теоретично можливого?

Підсумок уроку. Визначення переможців. Виставлення одержаних балів.

Домашнє завдання: скласти казку "В царстві металів".

Казка про добру чарівницю

Урок-ознайомлення з хімією

Ведучий. Любі друзі! Через декілька років ви відкриєте сторінки нового для вас підручника з хімії. Що ж це за наука? - запитаєте ви. Щоб відповісти на це питання, я вирішив запросити вас у невеличку подорож - у царство казок.

Сьогодні ми з вами побуваємо у царстві доброї чарівниці Хімії. У великому царстві жила-була добра чарівниця. Вона дуже любила людей і тому робила для них багато добрих справ: дарувала їм гарний і міцний одяг, щоб люди не тремтіли від лютих морозів Снігової королеви, щедро обдаровувала людей світлом і теплом, захищала їх від злої Баби-Яги - хвороби. Люди не знали, яку подяку скласти їй за всі ті добрі справи, які робила ця чарівниця, і тому не раз запитували її, як вони можуть їй віддячити. Хімія посміхалась і відповідала, що їй нічого не потрібно від людей, тільки щоб вони навчилися користуватися її дарами правильно - інакше її чари принесуть шкоду всьому людству...

Хімія жила у своєму загадковому палаці, оточеному вірними слугами - хімічними реакціями. Одного разу, обходячи свої володіння, чарівниця Хімія побачила хлопчика, що заблукав у лісі. Він намагався розпалити багаття, але йому не вдалося добути навіть іскорки.

Хімія. (Підходить до хлопчика.) Я допоможу тобі, хлопчику. Зараз мій вірний слуга - реакція горіння - навчить тебе запалювати полум'я за допомогою крапельки води.

(Виходить лаборант і проводить дослід: у фарфорову чашку кладуть перекис натрію, накривають тирсою. Піпеткою на тирсу капають воду. Суміш займається в результаті виділення кисню під час реакції.)

Хлопчик. Ой, горить, горить! Можна, я теж спробую? (Хлопчик повторює дослід.) Дякую тобі, люба чарівнице, за допомогу. Тепер я знатиму, як можна добути вогонь з крапельки води. А як тебе звати?

Хімія. Я добра чарівниця Хімія. Дуже давно, багато років тому, я розкрила людям свої таємниці найрізноманітніших перетворень, якими вони користуються і сьогодні. Я навчила їх запалювати вогонь, добувати метали з руд, перетворювати соду, вапняк і пісок на дзвінке кольорове скло, виготовляти мило, шампунь, пральний порошок, фарби, ліки, добрива і ще багато різних речей, без яких людина сьогодні не може обійтися. Поглянь навколо себе – ти побачиш, що в кожній речі присутня я - Хімія. А щоб краще ти в цьому переконався, ходи зі мною, я покажу тобі всі свої володіння.

Ведучий. Поки чарівниця Хімія вражає хлопчика чудесами своїх казкових палаців, я познайомлю вас з представником старовинних магів - алхіміком.

Ці вчені займалися пошуками філософського каменя, який би дарував людям безсмертя і, водночас, перетворював усі метали на золото.

Алхімік. (Вибігає з колбою, в якій є якась речовина.) Ура! Ура! Я знайшов! Я знайшов спосіб! Тепер я знаю, як перетворити свинець на золото! 35 років я провів у пошуках еліксиру життя, але безуспішно. Вже більше 15 років працюю над перетворенням міді, олова, свинцю на золото - і ось, нарешті, є! Тут, у цій колбі, його ще не видно, але воно ось-ось з'явиться. Тільки треба охолодити трошки. Так, ось зараз покладу в холодну воду... Треба записати рецепт, бо забуду... (Пише і читає.) Дві порції меркурієвої землі прожарити, поки не засвітиться холодним вогнем, тоді додати попелу морських водоростей, трохи густої крові морського дракона, 3-4 краплі слів святого Варфоломія.

Варити все на слабкому вогні. Тоді відділити жовту землю, що осіла на дно, промити її водою, розчинити у трьох порціях окропу, тоді промовити чарівні слова "крендель-лядель-бонс" — і при охолодженні утворюються дрібні пластинки золота. Дивіться, як воно блищить (показує глядачам).

Ведучий. Хвилинку уваги, алхіміку! Ти, напевно, не знаєш, що ці жовті блискучі пластиночки - зовсім не золото, а йодистий свинець, який утворився у твоїй колбі в результаті дії йоду на порошок оксиду свинцю — меркурієву землю.

Алхімік. Е ні! Ви не заберете моє відкриття - не хитруйте! Де, скажіть, звідки взявся йод, його ж там не було?

Ведучий. Це дуже просто. Його дуже багато в попелі морських водоростей...

Алхімік. О, знову горе мені! Знову невдача! (Хапається за голову і в розпачі покидає сцену.)

Ведучий. А тим часом у домівці хлопчика всі зажурені, а особливо його бабуся. Вона, старенька, не знає, що й робити. Йти шукати? Але ж ноги болять, та й не дійдуть вони далеко. І тоді бабуся вирішує - нехай внучка іде шукати свого брата-непослуха.

Довго-довго йшла бідна дівчинка, поки не зайшла в ліс чарівниці Хімії. І тут на зустріч їй звідкіля не візьмись страшний розбишака-розбійник.

А не маєш - пропадай!

Як зберу багато грошей,

Дещо я куплю,

Стану святим та хорошим,

Прямо в рай я попаду.

Розбійник.

Ех-хе-хе-хе! Ох-хо-хо-хо!

Гроші, золото, вино!

Хто під ніж мені попався.

Той з життям вже розпрощався!

Гроші, золото давай!

(У руках тримає ніж. Підходить до дівчинки.)

Давай гроші! Гроші давай, ну, швидше!

Дівчинка. Я не маю! Я лише братика шукаю.

Відпусти, розбійнику, мене,

Він без мене - пропаде!

Розбійник. Хто ж без грошей так волає?

Я розбійник, без грошей - не відпускаю.

Брата не шукай, бо не знайдеш,

Лиш на той світ попадеш.

(Розбійник вихоплює ножа, вдаряє дівчинку в руку. Дівчинка скрикує і в цей час чується свист. Розбійник утікає.)

Асистент. Що сталося тут? Дівчинко, це ти кричала? Ой, та в тебе рана. Дай мені руку. (Витирає кров, рана зникає.)

Дівчинка. Дякую. Хто ти?

Асистент. Я слуга могутньої і доброї чарівниці Хімії. Вона дала мені ліки, що загоюють усі рани, ось я і допомагаю людям. А ти хто така і куди прямуєш?

Дівчинка. Я шукаю братика, що заблукав у цьому лісі. Можливо, ти допоможеш мені. Ти не бачив його?

Асистент. Здається, що бачив. Він у гостях у нашої чарівниці. Тут вже недалеко. Спочатку підеш прямо, а потім біля білокорої берези звернеш праворуч - там і побачиш палац.

Дівчинка. Дякую. (Розходяться у протилежних напрямках.)

Ведучий. Незабаром дівчинка підійшла до палацу. Вона хотіла відразу ж увійти, але назустріч їй вийшли вартові чарівниці Хімії і перепинили шлях.

Вартовий. Куди йдеш, дівчинко?

Дівчинка. Я шукаю свого братика. Мені сказали, що він тут, і тому я прийшла сюди. Пустіть мене, будь ласка!

Вартовий. Ми б з радістю. Та, розумієш, двері ти зможеш відчинити лише тоді, коли виконаєш три завдання. То що, згідна?

Дівчинка. Так, звичайно. А що я маю робити?

Вартовий. Відповісти на запитання. Перше запитання таке: "Яку негорючу речовину треба гасити?".

Дівчинка. Кальцій оксид СаО називається негашеним вапном. Внаслідок взаємодії з водою утворюється так зване гашене вапно, а сам процес називається гашенням вапна. Так робить наша бабуся навесні, коли приходить пора підбілювати дерева.

Вартовий. Правильно. Молодчинка. Дивись, ключ у дверях повернувся. А тепер спробуй відповісти на друге питання: "Як заморозити воду без льоду?".

Дівчинка. (Думає.) Треба приготувати розчини: перший - із 120 г амоній нітрату та 200 мл води і другий — з 60 г амонію хлористого в 200 мл води у скляних хімічних стаканах. Зануримо в ці розчини пробірки з 1—2 мл води. Через кілька хвилин вода у пробірках замерзне.

Вартовий. Ось і вдруге повернувся ключ! Ти знову дала правильну відповідь.

Двері відчинені, але за ними - аркуш паперу, на якому написано, як перейти місточок, який є на шляху.

(Дівчинка бере папір, хоче прочитати, але здивовано піднімає очі.)

Дівчинка. Але ж на ньому нічого не написано.

Вартовий. Це і є твоє останнє завдання. Зумій прочитати з чистого аркуша.

Дівчинка. (Міркує, нагріває листок, на якому поступово з'являються літери. Дівчинка придивляється і повільно зачитує написане.) Чарівним паролем є слова: "Хімія - цікава наука".

Вартовий. Я радий за тебе. Ти виконала всі завдання. Заходь у володіння доброї чаклунки.

(Виходять Хімія і хлопчик.)

Дівчинка. Ось де ти, братику. Ходімо швидше додому, бо бабуся плаче, що так довго тебе немає. Вона не може заспокоїтися з того часу, як ти зник.

Хлопчик. Добре, ми підемо, але ще трішки послухаємо чарівницю.

Хімія. Ну, добре. Я розповім вам про свої володіння. В надрах Землі є у мене прекрасні палаци з кришталю, дорогоцінних каменів. Я навчила людей добувати з повітря добрива, з вугілля — шовк, фарби, ліки, з нафти — полімери, ґуму, корм для птиці. (Звертається до дітей у залі.) Ви, діти, починаєте вивчати хімію. Я думаю, що вам буде цікаво познайомитися з нею ближче.

Ось тільки декілька дослідів:

(Виходять асистенти і проводять досліди.)

Ось перед вами різного кольору розчини. Я зараз зроблю так, що їхнє забарвлення зникне. (У різних пробірках - розчини різних кольорів, лаборант зливає все в одну колбу і розчин стає безбарвним.)

Готуючи цей дослід, у колбу наливають концентрований розчин хлорного вапна і нижню частину колби заклеюють смужкою чорного паперу так, щоб розчину не було видно. У пробірки наливають слабкої концентрації лужного розчину метилоранжу (жовтий колір), нейтрального розчину метилоранжу (оранжевий колір), кислого розчину метилоранжу (червоний колір), розчину "брильянтового зеленого" (зелений колір), розчину нейтрального лакмусу (фіолетовий колір), слабкого розчину синього лакмусу (синій колір). Коли злити всі розчини разом — вони знебарвляться.

Хімія. А на прощання я хочу побажати вам: учіть хімію, щоб з вами не траплялися такі пригоди, як з "хіміком-недоучкою".

(Хімія виходить, а на сцені з'являється хімік-недоучка.)

Хімік-недоучка. Я - великий експериментатор! Признаюся вам, що хімію вчити я не люблю, проте в дослідах хімічних - фокусах - я, кажуть, неперевершений знавець. Хочете, я на ваших очах перетворю воду на молоко?

(Демонструє дослід.) Виходить щось зелене. Хм! Цікаво... А-а, це тому, що корова забагато з'їла зеленої трави. Ой, ні, дивись — уже червоне! Що за біда!

Мабуть, моя корова об'їлася червоного буряка?!

Асистент. (Входить.) Перестань знущатися над хімією. Іди краще в клас і вивчи те, що ти не хотів вчити. А ще запам'ятай:

Перш, ніж щось добувати,

Треба багато всього пізнати.

Тож іди, поспішай,

Книжку уважно прочитай!

Ведучий. Ось і прийшов час прощатися. До зустрічі, любі друзі!

Вечір про Михайла Ломоносова

Мета: розширити знання учнів про життєвий і науковий шлях великого російського хіміка Михайла Ломоносова.

Обладнання: на сцені - плакати про М. Ломоносова, вислови вчених про Ломоносова. На дошці - напис: "Історик. Механік. Хімік. Мінералог. Художник. Поет" (О. Пушкін). Магнітофон із записами. Портрет Ломоносова з датами народження і смерті.

Ведучий 1. Шановні друзі! Ми сьогодні зібралися з нагоди дня народження М. Ломоносова, яке відзначатимемо 19 листопада.

Ведучий 2. Михайло Ломоносов був особистістю у повному розумінні цього слова. В історії людства з часів античності до наших днів небагато знайдеться таких людей, які б прирівнялися до нього. 250 років тому він сказав слова, які і сьогодні не втратили свого значення: "Широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не глянь, не подивись - скрізь обертаються перед очима нашими успіхи її старанності".

Ведучий 3. Сьогодні ці слова звучать з особливою силою, оскільки у наш час роль хімії у житті суспільства постійно зростає.

Сила хімічної науки,

Що створив російський геній,

Дала зброю людям в руки

У праці їх щоденній.                                  Чи будинок зводиш, друже,

Чи пливеш морями, -

Скрізь вона тобі послужить,

Всюди вона з нами.

На заводі і в друкарні,

У відкритті галактик,

Навіть лікар у лікарні

Мусить її знати.                                           Найдавніша на планеті,

Поміж всіх наук - цариця.

Хіміє ти наша,

Вірна помічниця.

Ведучий 4. Вісімнадцяте століття... Село Денисівка (нині Ломоносово Архангельської області). 19 листопада 1711 року. Саме тут-народився Михайло Ломоносов. Російський учений-енциклопедист, перший російський академік Петербурзької АН (з 1745), один із засновників сучасного природознавства. Вражає широчінь його наукових інтересів і глибина проникнення у таємниці природи. Як сказав О. Пушкін: "Історик, ритор, механік, хімік, мінералог, художник і віршотворець - він усе дослідив і все збагнув". У своїх теоретичних уявленнях виходив з атомно-молекулярної будови речовини і принципу збереження речовини і руху. Ввів у хімію кількісні методи дослідження. Заклав основи фізичної хімії. Власне, сучасна хімія почалася тоді, коли більшість учених зрозуміла і прийняла основні положення про внутрішню будову речовини, уявлення про атоми як носіїв властивостей елементів і про молекули як носіїв хімічних властивостей різних речовин.

Виняткове значення для розвитку хімії мало встановлення закону збереження маси, який є наслідком загального закону збереження матерії та руху, сформульованого М. Ломоносовим у 1748 р. як загальний природничий закон:

"Усі зміни, що відбуваються в натурі, такого суть стану, що скільки чого в одного тіла відніметься, стільки приєднається до іншого: так, якщо де убуде трохи матерії, то помножиться в іншому місці... Сей загальний закон простягається в самі правила руху; бо тіло, яке рухає своєю силою інше, стільки ж ония у себе втрачає, скільки передає іншому, яке від нього рух здобуває".

Ведучий 5. М. Ломоносов у 1731-1735 роках навчався у Слов'яно-греко-латинській академії у Москві. В 1735 році його направили у Петербург, в академічний університет, а у 1736 році - в Німеччину, де навчався в Магдебурзькому університеті (1736-1739) і у Фрейберзі - у школі гірничої справи (1739-1741).

У 1741-1745 роках він ад'юнкт фізичного класу Петербурзької АН, з 1745 - професор хімії Петербурзької АН, з 1748 р. працює у створеній ним лабораторії АН.

Ведучий 1. У кожного великого таланту є гіркий дар - притягувати до себе ненависть і злобу бездарів... Рік не платять грошей за роботу в Академії.

У його двокімнатній квартирі протікають стелі, стіни покриті незрозумілим брудом, пічні труби розтріскані. Дружина хворіє і нема за що придбати ліки.

Сам Ломоносов загнаний ніби в клітку, його обмовлено і заарештовано. Пізніше він згадував: "Я хворію і не маю грошей не тільки на ліки, але й на їжу і не маю навіть у кого їх зайняти".

Ведучий 2. Тоді Ломоносов скрізь зустрічав своїх ворогів, які бажали йому не лише принижень, але й смерті. Учнів було мало, друзів також, та й тих забирали від нього у заслання, а деяких просто купували.

Замучений, хворий, загнаний, улітку 1743 року, сидячи під арештом, Ломоносов пише вірші, у яких ми відчуваємо його велику жадобу до життя, до Всесвіту, у якому він хоче жити щасливо:

Лицо свое скрывает день,

Поля покрыла мрачна ночь;

Взошла на горы черна тень,

Лучи от нас склонились прочь.

Открылась бездна, звезд полна;

Звездам числа нет, бездне - дна.

Написати такі вірші міг лише Великий Поет і Мислитель. І перед нами постає питання: "Хто ж був насправді М. Ломоносов - істориком, ритором, механіком, хіміком, мінералогом, художником чи віршотворцем?". Розібратись у цьому нам допоможуть члени наукової конференції.

(Ведучі виходять, на сцені за круглим столом сидять члени наукової конференції; перед кожним - табличка: математик, астроном, мінералог, художник, лінгвіст, металург, демограф, географ, поет, журналіст, фізик, філософ. На столі біля голови - графин з водою. Загальний шум.)

Голова. Увага! Увага! Тихіше! Давайте вислухаємо наших товаришів.

Астроном. Я стверджую, що Ломоносов був астрономом. Він назавжди залишив своє ім'я в нашій науці, відкривши атмосферу на Венері. Він сконструював однодзеркальний телескоп нового типу і так звану трубу для спостережень за небесними світилами у нічний час.

Мінералог. Так, але ж і мінералогом він також був. Він першим запропонував запускати у верхні шари атмосфери самозаписувальні прилади за допомогою спеціальної "аеродромної машини".

Художник. Ломоносов створив не лише прекрасне панно "Полтавська баталія", але й обличчя Богородиці та один з найвиразніших портретів Петра І.

Лінгвіст. Дозвольте зачитати дві його цитати про російську мову: "Языка нашего небесная красота", "В нем великолепие испанского, живость фламандского, крепость немецкого, нежность итальянского... краткость греческого и латинского".

Ломоносов склав "Російську граматику", яка перевидавалася 14 разів і не втратила свого значення й до сьогодні. Тому, я стверджую, що Ломоносов - лінгвіст.

Голова. Він же металург (встає зі свого місця). Вибачте, а як же металургія без Ломоносова? Він створив саму науку про металургію. З-під його пера вийшла у світ книга "Первые обоснования металлургии и рудных дел". Не одне покоління металургів вчилося за цією книжкою!

Демограф. Хвилиночку! Не менш важливою є його книга "Про розмноження і збереження народу Росії", яка вийшла у світ у 1761 році. До речі, у ній велика увага відводиться дитячій неграмотності і розширенню медичної допомоги населенню.

Географ. Проте прошу вас усіх не забувати, що з 1758 року М. Ломоносов офіційно очолив Географічний департамент Академії наук, в якому готували російських картографів і геодезистів.

Поет. Дозвольте мені! Ось послухайте!

Меж стен и при огне лишь обращаюсь,

Отрада вся, когда о лете я пишу;

О лете я пишу, а им не наслаждаюсь

И радости в одном мечтании ищу.

В средине жаждущего лета,

Когда томит протяжный день,

От знойной теплоты и света

Прохладная покрывает тень,

Где ветви, преклоняясь, зелены,

В союз взаимный сопряжены,

Отводят яркие лучи.

Но коль великая отрада

И томным чувствам тут прохлада,

Как росу пьют цветы вночи.

Навіть свої наукові праці він інколи записував віршами. Бєлінський називав Ломоносова "батьком російської поезії".

(Усі решта починають вигукувати: "Дозвольте мені!". Загальний шум. Усі виходять.)

Ведучий 1. Як бачимо, навіть на цій конференції вчені не зуміли дійти до спільного висновку: "Ким насправді був М. Ломоносов?".

Ведучий 2. Проте сам Ломоносов, коли його запитували, хто він є за професією, з гордістю відповідав: "Я - хімік". До Ломоносова хімію не вважали наукою, а лише "хімічним ремеслом". Після нього ніхто вже не називав хімію ремеслом, а лише наукою.

Ведучий 3. М. Ломоносов прожив 54 роки. З них до 32 років навчався, у 33 роки повернувся з Німеччини, вісім місяців був під арештом, хворів майже цілий 1742 рік. Отже, на все, що він зробив, припадає трохи більше двох десятків років.

Ведучий 4. У 1869 році французький учений Гефер видав свою працю, яка була присвячена хімії. На Заході в той час не дуже жалували російську науку і російських учених. Проте там, у цій книзі, було сказано: "Серед російських хіміків, які стали знаменитими завдяки хімії як науці, ми згадаємо лише Ломоносова М. В.".

Ведучий 5. Так. Це дійсно визнання його як ученого. Ломоносов був генієм, талантом, людиною енциклопедичних знань. Це була людина, яка зуміла піднести хімію на той науковий рівень, на якому вона стоїть сьогодні. М. Ломоносов. Доля цієї людини складна і водночас щаслива. Він не шкодував, що все своє життя присвятив науці. Його слова самі говорять за себе:

"Я сам не зможу зробити все те, що замислив, однак я почну, тоді буде іншим після мене це здійснити".

Коли повітря вбиває

Учнівська конференція

Учнівську конференцію проводять у вигляді круглого столу. Учні заздалегідь дістають завдання: підготувати інформацію про стан забруднення навколишнього середовища у рідній місцевості, виготовити плакати, підготувати газети на тему збереження природи.

Зал оформляти стінгазетами, плакатами. На дошці вислови:

Екологія — наука майбутнього. І, можливо, саме існування людини на планеті залежатиме від її прогресу.

Ф. Дрьо. "Екологія"

Ми живемо серед природи... . Ми постійно діємо на неї, проте не владні над нею.

Й. Гете

За своєю природою людина була і залишається кочівником, бо вона руйнує місце, де розкладає своє шатро і пасе череди.

Карл Фріес

Можна, мабуть, сказати, що призначення людини ніби зводиться до того, щоб знищити свій рід, заздалегідь зробивши земну кулю непридатною для проживання.

Ж. Лемарк

Кожен відповідає за ту шкоду, яку він чинить не лише своїми діями, а й своєю недбалістю чи необачливістю.

Громадський кодекс Франції, с. 1383.

Людина загине, вбита незмірним ростом того, що вона називає цивілізацією.

Ж. Фабр

Учитель. Кінець XX століття безперечно довів, що розвиток науки й техніки дає людині чимало благ. Але за блага, які науково-технічний прогрес створює для людини, розплачується сама природа. Світ зіткнувся з гострою проблемою сучасності — послабленою увагою до законів природи, навіть їх нехтуванням.

За оцінками фахівців, стан здоров'я населення залежить: на 20-40% - від генетичних чинників, на 20-30% - від способу життя і лише на 10% - від служб охорони здоров'я. Завдяки розвитку свідомості, мислення і мови людина змогла ніби відокремити себе від негативного впливу навколишнього середовища, змінюючи його та пристосовуючи до своїх потреб. Давно і точно сказано, що природа не храм, а майстерня... Але виникає запитання: чи майстер орудує в цій майстерні?

Зазнаючи впливу довкілля, людина сама здатна впливати на нього. Тому нині антропогенний вплив на природу перевищив її можливості самовідновлення та регулювання. Цей результат не можна вважати нашою перемогою. Невміння правильно використовувати закони природи робить людину обмежувальним чинником її існування.

Учень 1. Людина може прожити кілька тижнів без їжі, кілька днів без води, а без повітря - кілька хвилин. Враховуючи, що за добу людина споживає в середньому близько 1 кг їжі, до 2,5 л води й 12 кг повітря, стає зрозумілим, що чисте повітря — найголовніший, найважливіший продукт споживання.

Тим більше, що дихати доводиться завжди - незалежно від того, забруднене повітря чи ні, отруєне воно чи чисте.

Учень 2. Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні "повітряного океану", вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші речовини.

Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні смаку. Лише наприкінці XVIII століття А. Лавуазьє визначив склад повітря. До його складу входять: азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ - 0,03%, аргон - 0,93%.

У повітрі є ще пил, водяна пара і чимало домішок різних газів.

Різновид і концентрація токсичних речовин, що входять до складу атмосфери сучасних міст і промислових центрів, зростають з кожним роком. Забруднення атмосфери дорого обходиться людині й природі. Основною шкодою від забруднення ще недавно вважали зниження видимості через чорну димову завісу (смог), котра часто висіла над промисловими районами. Сьогодні зниження видимості створює значні перешкоди торговим перевезенням, особливо повітряному транспортові. Проте якість видимості не є основним показником загального забруднення атмосфери. Газові й радіоактивні викиди створюють значно сильніше забруднення атмосфери без будь-якого порушення видимості. І все ж погана видимість - ознака того, що доступ сонячної енергії до Землі зменшується. Це сприяє тривалому застою смогу (суміш мряки й диму з частками мінерального, органічного й фотохімічного характеру) в нижніх шарах атмосфери. Раніше дуже часто говорили про "смогову хворобу", виникнення якої ставили у пряму залежність від ступеня забруднення повітря.

Смог поглинає до 50% ультрафіолетових променів, 25% сонячного випромінювання.

Учень 4. Найбільше зло для здоров'я людини — забруднене повітря. Клініко-епідеміологічні дослідження вказують на пряму залежність захворюваності і смертності населення від забруднення повітря. Не аналізуючи механізму впливу забруднювачів на організм людини, необхідно зазначити, що димовий смог є причиною руйнування органів дихання, захворювань легенів (емфізема, бронхіт, астма); фотохімічний смог спричинює подразнення слизових оболонок очей, носа, гортані; окиси азоту, легко поглинаючись кров'ю, дуже шкідливо діють на легені й очі; кіптява, адсорбуючи у собі канцерогенні речовини, сприяє розвиткові раку легенів; фенол призводить до складних порушень обміну речовин в організмі; озон, як і сірчистий ангідрид, у малих концентраціях є причиною хронічного бронхіту, а у високих - викликає набряк легенів. Дуже шкідливий для організму в більших концентраціях окис карбону і сірководню

Цікаво, що подразнення легенів одним із шкідливих агентів пришвидшує всмоктування в кров інших потенційно шкідливих агентів. Розчинені в крові аерозолі швидко поширюються по всьому організму.

Учень 5. Вкрай шкідливі для людини, навіть у малих концентраціях, берилій та його сполуки. Вони викликають хронічне захворювання легенів (хронічний грануломатоз, беліоз); марганець та його сполуки є причиною пневмонії; радіоактивні ізотопи (йод-131, фосфор-32, кобальт-60, стронцій-90, вуглекислота -14, сірка-35, кальцій-45, золото-198, радій-226, уран-235, уран-236) вражають тканини й органи людини. Вони спричинюють зміну крові, анемію, вроджені каліцтва, лейкемію, призводять до зниження активності щитовидної залози, до порушення діяльності статевих залоз, вражають легені й пришвидшують фібріоз і ракові захворювання; канцерогенні речовини (3,4 — бензпірен, ароматичні вуглеводні) є причиною раку; ртуть чинить згубний вплив на мозок людини.

Учень 6. Забруднене повітря страшне й своєю повсякденною буденністю. Всупереч різноманітним теоріям про невичерпність повітряного океану, про здатність людини "приживатися", "пристосовуватися" до навколишнього середовища, забруднювачі повітря володіють кумулятивним ефектом — можливістю нагромаджувати в людському організмі отруту, дію якої до певного часу важко помітити. Коли приховане стає явним, рятувати людину (людей!) буває іноді пізно. Надзвичайно важливе значення має і потенційна можливість генетичних змін під впливом забрудненого повітря в носіях спадковості. Антропологічні дослідження показують, що фізичний і розумовий розвиток дітей в промислових районах відстає від розвитку дітей в районах з менш забрудненим повітрям.

(Інформація учнів, які провели самостійні дослідження джерел забруднення атмосферного повітря у своїй місцевості.)

Учень 1. Забруднення атмосферного повітря у всьому світі настільки сильне, що вже давно викликає серйозне занепокоєння у світової громадськості. Все більше й більше уваги приділяє цій проблемі Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Вона визначила основні джерела забруднення, а саме:

а) підприємства промисловості чорних металів (металургія та ливарне виробництво);

б) підприємства промисловості кольорових металів (виробництво й переробка);

в) підприємства з виробництва цементу;

г) підприємства хімічної промисловості;

ґ) підприємства коксового виробництва (коксові та газові заводи);

д) підприємства нафтової промисловості.

Величезної шкоди завдає радіоактивне забруднення атмосфери. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС показали, що будь-яке опромінювання, яким би малим воно не було, несе в собі небезпеку генетичного характеру або раку.

Учень 2. Під час аварії утворилося кілька десятків типів радіоактивних атомів (радіоізотопів) з різними періодами напіврозпаду - від долі секунди до кількох десятків років. Так, склад радіоактивних забруднень з часом змінюється, але повільно. Навіть через багато років ми, українці, будемо відчувати на собі, на наших дітях наслідки цього страшного лиха. Про це сьогодні свідчать цифри:

минуло вже 15 років після аварії, а вже декілька років смертність перевищує народжуваність, збільшується кількість смертельних випадків новонароджених, вроджених каліцтв, збільшується кількість людей, хворих на анемію, рак крові, дихальних шляхів та багато інших страшних хвороб, які загалом свідчать про послаблення нашої імунної системи.

Учень 3. Ми маємо таке навколишнє середовище, яке заслужили. Відомо, що існує тісний зв'язок між соціальним розвитком суспільства і станом навколишнього середовища. Але рівень розвитку суспільства не обов'язково визначає рівень охорони природи. Т. Рузвельт на Конференції з охорони природних ресурсів ще у 1908 році зазначав: "Ми стали багатими, широко використовуючи природні ресурси, і маємо право пишатися нашим прогресом.

Але прийшов час замислитися над тим, що станеться, коли зникнуть ліси, виснажаться запаси вугілля, заліза та нафти, а збіднений та вилужений біля річок ґрунт почне споганювати їхні води, оголюючи поля і перешкоджаючи навігації". З того часу виснаження ресурсів Землі невпинно зростає.

Учень 4. Однією з найболючіших проблем є забруднення навколишнього середовища мутагенними речовинами, які можуть спричинити генетичну катастрофу. Так, порівняно з первісною людиною, в жилах сучасного мешканця Землі кадмію приблизно в 70 разів більше, плюмбуму - в 17, меркурію – в 19, телуру - в 40 разів. Надлишок кадмію призводить до серцевих захворювань, плюмбуму - атеросклерозу та захворювання нирок, меркурію — неврологічних захворювань та порушень генетичного механізму.

Учень 5. Якщо за нормальних умов за весь час існування біосфери кисень оновлювався 800 тисяч разів внаслідок фотосинтезу (1 раз на 4 тис. років), то тепер сподіватися на це не доводиться, бо концентрація токсинів така, що їх утилізація через біологічні механізми природи неможлива. Якщо людство не зможе скоротити, обмежити або якось ізолювати від глобальних систем життєзабезпечення токсичні відходи, то вони стануть для людини основним лімітуючим чинником подальшого розвитку.

Учитель. Шановні друзі! Можливо, це видасться парадоксом, але найпекучіша сучасна проблема в галузі охорони природи - це захист нашого виду від нас самих. Людину розумну "Ноmо sapiens" необхідно захищати від людини діяльної " Ноmо faber".

Щоб Земля завжди була здатна давати людині хоча б необхідний для її існування мінімум, людство повинно виконувати три умови:

• підтримувати найважливіші екологічні процеси і зберігати системи, що забезпечують життя;

• зберігати генетичну різноманітність;

• довгостроково оптимально використовувати види та екосистеми.

Стратегія охорони природи має полягати: в об'єднанні зусиль, збереженні можливості вибору, поєднанні лікування з профілактикою, зосередження уваги як на причинах, так і на симптомах.

У зв'язку з цим Генеральна Асамблея 00Н заснувала програму з охорони навколишнього середовища - ЮНЕП, яка працює на сучасному етапі розвитку суспільства, питання розвитку якого ще залишається відкритим...


Коментувати

Додайте свій коментар або трекбек . Ви також можете підписатися на коментарі по RSS.

Будьте ввічливими до думок інших.